Добро пожаловать
Опубликовал admin 8-03-2010, 07:43 Комментарии (0)
Пластикові картки
Опубликовал admin Сегодня, 05:24 Комментарии (0)
Дебетова картка — це передбачене обов'язкове відкриття в банку карткового рахунку, з якого кошти автоматично знімаються, якщо клієнт купує товар чи послуги. Причому операції за такими картками здійснюються тільки в межах залишку коштів на рахунку в банку.
Кредитна картка передбачає можливість для її власника одержати споживчий кредит (у межах заздалегідь установленого мінімуму) під час купівлі товарів чи послуг. Отже, операції за картковими рахунками в цьому разі не обмежуються залишком коштів на рахунку.
Для клієнтів, які звертаються до банку вперше і платоспроможність яких вивчено недостатньо, а також для "недисциплінованих" клієнтів застосовують застраховані кредитні картки. У разі використання таких карток обов'язковою умовою, крім відкриття карткового рахунку, є внесення власником картки коштів на депозит, який стає власністю банку, якщо клієнт не сплатить борги за кредитною карткою.
З юридичного погляду суть операцій з кредитними картками полягає в тому, що власник картки й торговельна організація (після того, як у банку попередньо відкрито рахунок) домовляються будь-яку угоду між собою врегульовувати дебетуванням рахунку власника картки й кредитуванням рахунку торговельної організації на суму покупки, зробленої власником картки.
При цьому платіж, за винятком обумовлених випадків, має бути безумовний і завершений. Це передбачає наявність таких контрактів:
• між торговельною організацією й власником картки щодо продажу товарів і послуг;
• між банком і торговельною організацією щодо згоди банку приймати картки як плату за товари та послуги;
• між банком і власником картки щодо відшкодування банку суми, сплаченої торговельній організації за операцією з кредитною карткою.
Факторинг
Опубликовал admin Сегодня, 05:17 Комментарии (0)
Згідно з "Конвенцією про міжнародний факторинг", яку в 1988 р. прийняв Міжнародний інститут уніфікації приватного права, операцію вважають факторингом у тому разі, якщо вона задовольняє щонайменше дві з чотирьох його ознак:
• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
• ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім щодо реалізації;
• інкасування дебіторської заборгованості постачальника або інкасування вимог поставки товарів і надання послуг;
• страхування постачальника від кредитного ризику. Перевідступлення боргових вимог постачальника фактора покладено в основу кількох видів факторингу.
Лізинг
Опубликовал admin Сегодня, 05:10 Комментарии (0)
• кредитні (лізинг, факторинг, форфейтинг, операції з пластиковими кредитними картками);
• гарантійні (видача банком гарантій, поручительств, аваль, акцепт векселів);
• посередницькі:
а) агентські — послуги, що їх банк надає клієнтові, не дістаючи від нього прав власності, а тільки отримуючи повноваження на здійснення операцій від імені клієнта;
б) трастові — довірене управління та розпоряджання майном за дорученням клієнта;
в) довірчі — пов'язані із зберіганням цінностей. Характерною ознакою банківських послуг є надання їх за
окрему плату — комісійну винагороду.
Послуги кредитного характеру вимагають наявності в банку надлишкових ресурсів, а тому, крім комісійної винагороди, передбачають виплату відсотка за користування банківськими ресурсами.
Лізинг — це вид підприємницької діяльності, спрямований на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виняткове користування на обумовлений договором термін лізингоодержувачу майна, яке належить лізингодавцеві або яке він набув у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Боргові зобов'язання
Опубликовал admin Сегодня, 04:54 Комментарии (0)
Залежно від категорії емітента облігації поділяються на державні (зобов'язання органів державної влади) й недержавні (зобов'язання підприємств, організацій, банків), що дуже відрізняються за оцінкою інвестиційних факторів.
Найнадійнішими і найбезпечнішими на фондовому ринку вважають державні боргові зобов'язання, позаяк їхнє погашення гарантує держава-емітент. Тому банки, вкладаючи кошти в державні облігації, вирішують такі завдання:
• підтримують високу дохідність власного інвестиційного портфеля;
• спекулюють цінними паперами, тобто купують їх, а потім (по змозі швидко) перепродують з метою одержання доходу за рахунок різниці в ціні;
• формують ринок цінних паперів за допомогою "котирування" певних цінних паперів;
• підтримують ліквідність банку на достатньому рівні.
Нині на фондовому ринку України в обігу перебувають облігації державної внутрішньої позики (ОДВП), емітовані Міністерством фінансів за дорученням уряду. Комерційні банки, виступаючи на ринку ОДВП як інвестори, можуть брати участь у їхньому первинному розміщенні через аукціони, що їх проводить НБУ. У такому разі комерційні банки, які бажають придбати ОДВП, подають у визначений термін відповідні заявки:
• конкурентні (в яких зазначають ціну купівлі й реальну кількість облігацій, що їх хоче придбати банк);
• неконкурентні (в яких зазначають лише кількість облігацій). Конкурентні заявки задовольняються тільки за зазначеною в них
ціною, а неконкурентні — за середньозваженою ціною, встановленою за конкурентними заявками, ціни в яких вказано вищі від ціни відсічення.
Вкладення в акції акціонерних товариств
Опубликовал admin Сегодня, 04:44 Комментарии (0)
Слід зауважити, що банківські вкладення в прості та привілейовані акції різняться за рівнем дохідності й можливістю нарощування при однаковому рівні решти інвестиційних факторів.
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Опубликовал admin Сегодня, 04:38 Комментарии (0)
Розрізняють інвестиції прямі та непрямі (портфельні).
Прямі інвестиції — це безпосереднє вкладення коштів у виробництво, придбання реальних активів.
Непрямі (портфельні) інвестиції здійснюють у формі придбання цінних паперів (портфель цінних паперів) або надання коштів у довгострокову позичку (портфель позичок) у національній чи іноземній валюті (валютний портфель).
Банківські інвестиції являють собою непрямі вкладення банківських коштів в економіку й відбивають рух фізичного капіталу у формі інвестиційного портфеля банку. До цього інвестиційного портфеля входять зобов'язання, що перебувають в обігу на ринках цінних паперів у вигляді акцій, облігацій та інших високоприбуткових цінних паперів. Основні цілі банківських інвестицій — забезпечувати збереження коштів, тобто безпеку вкладень, дохідність, ліквідність, а також нарощування вкладень. Під безпекою вкладень розуміють їхню невразливість від потрясінь на фондовому ринку і стабільність в одержанні доходу. Безпеки, як правило, досягають на шкоду дохідності й розширення вкладів, оскільки найбезпечнішими вважають вкладення в облігації державних позик, що їх забезпечують економічна вага і платоспроможність держави. Під дохідністю вкладень розуміють одержання максимально можливих дивідендів на акції й доходів на облігації та інші боргові зобов'язання. Комерційні банки, як і решта інвесторів, розв'язують проблеми дохідності й безпеки. Оптимального співвідношення дохідності й безпеки досягають ретельною періодичною перевіркою і добором цінних паперів до банківського портфеля.
Ліквідність вкладень — це швидке й беззбиткове для їхніх власників перетворення цінних паперів з банківського портфеля в готівкові чи безготівкові гроші. Ліквідність не обов'язково має бути пов'язана з іншими цілями банківських інвестицій. Вона означає, що коли на певний цінний папір встановлено певну ціну, то завжди знайдеться покупець, який виявить бажання і матиме змогу придбати цей цінний папір.
Віди кредитів
Опубликовал admin Сегодня, 04:32 Комментарии (0)
Гарантійні позички видають зі звичайного кредитного рахунку одноразово, але протягом обумовленого договором періоду, коли у клієнта може виникнути потреба в кредиті.
Кредитування через відкриття кредитної лінії передбачає, що позичальник може одержувати кредит зі звичайного поточного рахунку в будь-який час протягом обумовленого договором періоду й доти, доки вичерпається встановлений банком ліміт. Причому позичку щоразу видають з того самого рахунку.
ТЕХНІКА ІНКАСУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ
Опубликовал admin Сегодня, 03:57 Комментарии (0)
2. Клієнт дає банкові доручення інкасувати вексель, роблячи на його звороті надпис: "Сплатіть за моїм наказом банку. Валюта на інкасо", і передає вексель банкові.
3. Банк векселеутримувача повідомляє платникові про надходження векселя на інкасо.
4. Банк векселеутримувача пред'являє вексель до оплати в зазначений у ньому термін.
5. Кошти списують з рахунку боржника.
6. Банк векселеутримувача зараховує кошти на поточний рахунок клієнта-векселеутримувача.
7. Банк векселеутримувача повідомляє клієнта-векселеутримувача про виконання доручення.
ТЕХНІКА РОЗРАХУНКІВ АКРЕДИТИВАМИ
Опубликовал admin Сегодня, 03:50 Комментарии (0)
1. Щоб відкрити акредитив, підприємство-заявник подає до свого банку акредитивну заяву і платіжне доручення для депонування коштів.
2. Банк заявника перевіряє акредитивну заяву і в разі дотримання всіх обов'язкових реквізитів відповідно до доручення клієнта перераховує кошти з його поточного рахунку на рахунок "Розрахунок акредитивами".
3. Банк-емітент повідомляє заявника й виконавчий банк про відкриття акредитива (надсилаючи кожному по примірнику заяви).
4. Виконавчий банк зараховує суму акредитива на позабалансовий рахунок "Акредитиви до сплати".
5. Виконавчий банк повідомляє бенефіціара про відкриття та умови акредитива.
6. Постачальник, одержавши повідомлення про відкриття акредитива в банку покупця, відвантажує товар, виконує роботу чи надає послуги.