Факторинг — це переуступка факторинговій компанії несплачених боргових вимог, векселів, що виникають між контрагентами в процесі реалізації товарів чи послуг на умовах комерційного кредиту.
Згідно з "Конвенцією про міжнародний факторинг", яку в 1988 р. прийняв Міжнародний інститут уніфікації приватного права, операцію вважають факторингом у тому разі, якщо вона задовольняє щонайменше дві з чотирьох його ознак:
• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
• ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім щодо реалізації;
• інкасування дебіторської заборгованості постачальника або інкасування вимог поставки товарів і надання послуг;
• страхування постачальника від кредитного ризику. Перевідступлення боргових вимог постачальника фактора покладено в основу кількох видів факторингу.
1. Залежно від ринкового сектора:
• внутрішній факторинг (постачальник, покупець і фактор перебувають у тій самій країні);
• міжнародний факторинг (учасники факторингу перебувають у різних країнах).
2. Залежно від ступеня інформування покупця щодо участі фактора в торговій угоді:
• відкритий факторинг (боржника, тобто покупця, завчасно повідомляють про участь у торговій угоді факторингової компанії);
• закритий факторинг, або конфіденційний (боржника не повідомляють про участь в угоді факторингової компанії).
ТЕХНІКА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ПРИ НАДАННІ БАНКОМ ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ
1. Постачальник укладає договір з банком-фактором на факторингове обслуговування.
2. Постачальник відвантажує товар і надсилає платіжні документи від імені фактора покупцеві. Водночас постачальник надсилає документи факторові й перевідступає йому боргові вимоги до покупця.
3. Фактор:
а) гарантує платіж клієнтові-постачальнику у визначений договором термін (якщо це факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати)
або
б) перераховує на рахунок клієнта-постачальника кошти у розмірі встановленого договором відсотка від переуступлених банку боргових вимог до покупця (якщо це факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).
4. Покупець зобов'язаний перерахувати на користь фактора боргову суму й пеню за відстрочення платежу.
5. Фактор зараховує на рахунок постачальника кошти, що надійшли як оплата за поставлений товар:
а) за мінусом комісійної винагороди (якщо це був факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати);
б) за мінусом:
- попередньо виплаченої суми (вартості) переуступлених боргових вимог;
- комісійної винагороди;
- плати за кредитні ресурси (якщо це був факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).
Згідно з "Конвенцією про міжнародний факторинг", яку в 1988 р. прийняв Міжнародний інститут уніфікації приватного права, операцію вважають факторингом у тому разі, якщо вона задовольняє щонайменше дві з чотирьох його ознак:
• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
• ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім щодо реалізації;
• інкасування дебіторської заборгованості постачальника або інкасування вимог поставки товарів і надання послуг;
• страхування постачальника від кредитного ризику. Перевідступлення боргових вимог постачальника фактора покладено в основу кількох видів факторингу.
1. Залежно від ринкового сектора:
• внутрішній факторинг (постачальник, покупець і фактор перебувають у тій самій країні);
• міжнародний факторинг (учасники факторингу перебувають у різних країнах).
2. Залежно від ступеня інформування покупця щодо участі фактора в торговій угоді:
• відкритий факторинг (боржника, тобто покупця, завчасно повідомляють про участь у торговій угоді факторингової компанії);
• закритий факторинг, або конфіденційний (боржника не повідомляють про участь в угоді факторингової компанії).
ТЕХНІКА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ПРИ НАДАННІ БАНКОМ ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ
1. Постачальник укладає договір з банком-фактором на факторингове обслуговування.
2. Постачальник відвантажує товар і надсилає платіжні документи від імені фактора покупцеві. Водночас постачальник надсилає документи факторові й перевідступає йому боргові вимоги до покупця.
3. Фактор:
а) гарантує платіж клієнтові-постачальнику у визначений договором термін (якщо це факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати)
або
б) перераховує на рахунок клієнта-постачальника кошти у розмірі встановленого договором відсотка від переуступлених банку боргових вимог до покупця (якщо це факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).
4. Покупець зобов'язаний перерахувати на користь фактора боргову суму й пеню за відстрочення платежу.
5. Фактор зараховує на рахунок постачальника кошти, що надійшли як оплата за поставлений товар:
а) за мінусом комісійної винагороди (якщо це був факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати);
б) за мінусом:
- попередньо виплаченої суми (вартості) переуступлених боргових вимог;
- комісійної винагороди;
- плати за кредитні ресурси (якщо це був факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).
